Рибалка-UA

У гіпермаркеті директор вирішив вийти з кабінету, поглянути як справи в торгівельному залі. Дивиться новий продавець - парубок мужикові вудку показує. Вирішив підійти ближче, послухати.

Продавець - мужикові: Ось дивиться, чудова вудка, 8 колін, вуглепластик, всього 250 грам плюс котушка - вся німецька чудова якість. Крім того, якщо Ви берете вудку, безкоштовно отримуєте комплект з 20 суперблешень і набір волосіней різного діаметру. Ну, як?

Мужик (пом’явшись): беру!

Продавець: Ось добре, не пошкодуєш. Тепер дивись - одна справа з берега рибалити, чого там зловиш? А якщо на човні на середину водойми, а? Ось глянь - човен японський двомісний, легкий і тонкий і, не дивлячись на це, не рветься ні на каменях, ні об корчі. Крім того, до нього абсолютно безкоштовні два супер весла - розкладні, практично невагомі, займають дуже мало місця, і мініелектронасос на батареях. Береш?

Мужик: Ну гаразд давай!

Продавець: Чудово! Тепер прикинь, приїхав ти на рибалку, розташувався і раптом дощ. А тобі сховатися ніде. Ось у нас є намет - польська непромокальна нова модель - так ось просто двомісна, а ось цей ремінь розстібаєш - і вона вже восьмимісна, можна цілою компанією сховатися. Тримає усередині комфортну температуру, навіть якщо на вулиці від -40 до +50. Крім того, абсолютно безкоштовно сітка проти комарів, що натягується над наметом, - вийшов з намету, а комарі не кусають! Ну, як!

Мужик: Добре беру!

Продавець: Тепер увага - ви наш тисячний покупець, який купив в нашому гіпермаркеті більше трьох речей. І Вам як приз надається 30-процентна знижка ось на цей чудовий джип. Джип абсолютно новий, цього року випуску, нова модель і, прикинь, скільки буде економія в баксах при 30-ти відсотках знижки.
Ну, як, береш?

Мужик (махнувши рукою): А-а-а хрін з ним, давай.

Продавець: Пройдіть до тієї каси, зараз я підійду. Мужик пішов.

Директор підбігає до продавця і, захлинаючись, говорить:

- Ось це так! Слухай, я укладаю з тобою контракт на 5 років, і хочу, щоб ти працював лише у мене, подвійний оклад, щокварталу премія і премія з продажів. Це ж треба, цей джип тут півтора роки стояв, нікому не потрібний був, А ТИ! МУЖИК ПРИЙШОВ ЗА ВУДКОЮ, А ТИ ЙОМУ ДЖИП ВПИХНУВ!!!

Продавець (скромно): Ну, взагалі-то він не за вудкою прийшов.

Директор: Як не за вудкою, я ж бачив, ти йому вудку показував?

Продавець: Взагалі-то він за прокладками прийшов. У його дружини місячні, ну, а я йому і говорю: “Ти чого, дурень, удома три дні робити будеш, їдь краще на рибалку!”

Джерело

Вітаємо на ресурсі про рибалку. Матеріали нашого сайту будуть цікаві і корисні для всіх любителів рибалки.

Рибалка у всі часи була гарним проведенням часу, відпочинком від турбот, пов’язаних з міським життям, можливістю залишитися наодинці з природою і відчути себе її невіддільною частиною.

Рибалка - це відпочинок. Тиша, зосередженість, природа, роздуми. Рибалка - це і спорт, хоча багато рибаків відмовляються від такого визначення, але байки про вдалі улови і свої рекорди азартно розповідають, не упускаючи найдрібніших деталей. Для когось рибалка є спортом: влаштовуються щорічні турніри, визначаються переможці, які одержують за своє уміння і майстерність нагороди. І рибалка - це щастя. Посидіти, порибачити, знайти кращий спосіб лову, і - улов! А потім - радість від того, що обід, наприклад, навариста, густа юшка з рибки, яку сам же витягнув з води.

Але рибалка дечого натомість вимагає від рибака. Віддача справі - чекати, шукати, сподіватися, не розчаровуватися, аналізувати, спостерігати і проникати в світ природи, зливаючись з ним під час довгого сидіння в човні або на березі. Хороший улов залежить ніяк не від човна, в якому сидиш, і не від дорогих снастей, придбаних в кращому магазині, а від проникнення в таємниці живого природного середовища, взаємозв’язки в її процесах, поведінка і устрій життя кожної рибини. А для цього потрібно знати те, що вже вивела як аксіоми фенологія, бувалі рибаки, і набувати досвіду.

Дністер біля села Устечко

Багато риболовів нехтують правилами рибного лову: деякими особливостями снастей, прийомами їх застосування, вважаючи все це дрібницями. Проте, щоб стати гарним рибалкою, необхідно засвоїти наступне: у рибному лові немає дрібниць, “дрібниці” - це і є якраз те, що забезпечує успіх, складає справжню майстерність рибалки! Тому сучасному рибалці необхідні серйозні знання. Це і біологія і екологія риб, уміння вивчати водоймище і відшукувати на ньому рибу, передбачати її клювання. Він повинен знати способи і техніку спортивного лову риби, “секрети” її успіху. Дуже важливо також знати життя, звички різних риб, уміти орієнтуватися не по календарному часу, а готувати і планувати лов по сумі різних явищ природи, знати і поважати закон по охороні рибних багатств і природи, правила рибальства і вимоги етики риболова.

На нашому ресурсі поставлена мета познайомити численний загін рибалок з досвідом майстрів спортивного рибальства. За останнє десятиліття в любительському лові риб з’явилося немало нових прийомів, і багато хто з них залишається поки надбанням одинаків. Ці “секрети” недостатньо або зовсім ще не освітлювалися у пресі. На нашому ресурсі описані риболовецько-спортивні снасті, вживані риболовами-любителями. Дана характеристика і будова поплавцевих і інших вудок, донок, спінінгів і ін., що випускаються не тільки промисловістю, але і саморобних. Розказано про риби та види лову з практичними порадами і рекомендаціями.

Тут

Виїжджаючи на рибалку, ознайомтеся перш за все з правилами рибальства. У кожному місці вони мають відмітні особливості.

Вибираючи місце для лову, дослідіть підходи до водоймищ, виміряйте глибину на наперед вибраних ділянках. Одним з показників глибини на водоймищі служить рослинність. На глибині до 2 метрів добре ростуть стрілолист, очерет, хвощі, осока, зелені нитчасті водорості; біле латаття і кубушки - характерні ознаки глибини до 3 метрів; уруть, елодея, роголист ростуть на глибинах до 4 метрів.

Прагніть вибрати місце, захищене від вітру. З підвітряної сторони клює краще, оскільки з віток дерев летять у воду всілякі комашки і личинки. Пам’ятайте також, що дрібна озерна риба прагне уникати чагарників уруті, роголисту, тримається серед латаття і рдестів.

Риба не переносить запаху нікотину. Тому треба вимити руки перед початком рибалки. Інакше Ви ризикуєте бути менш удачливі, ніж ваш некурящий напарник.

Будьте особливо обережними при лові з обривистих берегів. Вони можуть обрушитися, і ви запросто опинитеся у воді, розполохавши рибу і зіпсувавши собі настрій.

Для зберігання риби використовуйте садок. Накрийте або заховайте його від попадання прямих сонячних променів.

За відсутності садка складете рибу просто в траву. У жодному випадку не мийте, бо це видалить слиз, що оберігає рибу від висихання.

Тут

Такий собі гумор на тему риболовлі про різні життєві пріоритети ))

Ловля ноябрьской щуки на Днепре. 4.700 кг самая большая

Комменты к этому видео:

• Love the hat. Nice jod great fishing. Thanks!!
• "Ты хоть ценник с рыбы снял?" – хахахаха. Красота какая
• nehilo....
• Да  зачетная щука та кила на 2,5 тянет
• больше чем 3 кг
• килограмма 4-5

Мои приятели поймали щуку 6.0 кг. и в честь дня рождения В. Высоцкого отпустили.

Комменты к этому видео:

• a kto poet shto za pesnya?slishitsa ruskiy akzent
• да, песня просто ссупер. Знать бы кто поет...
• Молодцы, это благородно! Я так наверно не смог бы...
• Непонятно поплыла или потонула.

15 ти киллограммовый толстолоб на УЛ

Мужик зловив щуку з човна. Можна подивитися.

Озеро знаходиться між Новим і Старим Мосором.

Називається Новомосорський став.

ryvak пише:

Не спускалось близько 25 років. Протягом 6 років в оренді.

Власник ставу - п.Василь (8 050 648 2303). Сам рибак і має на меті зробити з ставу місце зустрічей спортсменів карповиків.

Водна гладь - 78 га. Максимальна глубина 2,5 метра. Задухи риби ніколи не було. Виловили і відпустили вже 11 і 14 кг карпа, 2 сомів. Також є язь???. Є вся риба крім вугра. Вже писав, що карасі не менше 500-600 грам, а 800-1000-норма. На ставі є 4 лодки, і будиночок (тв, холодильник, плита, постіль - все 100 грн. з 4 особ).

Умови рибалки:

Сектор на карпа - 50 грн.

Ловля з берега (лящ, карась) - 30 грн.

Ловля з човна - 35 грн.

Нічна рибалка дозволена тільки зарекомендованим рибакам-спортсменам.

Водиться : карп, амур, підлящик, лин, карась (від 600 г. і вище), щука (необмежена кількість), окунь.

Правила лову: щуку вибирати всю, карпа більше 5 кг - назад в воду.. Травянки дуже багато. Мною зловлено за 3 вихода на воду по 3 год-18 шт. Треба тільки з лодки і часто переміщатись. Максимальну що взяли - 3,600.. Потім ламала спінінги - зразу в траву ...

Також натягали підлящиків 20 шт і 3 карася по 500-700 грам. Підлящ на хробак, Карась і карп на макуху - бойли мовчали.

  Є два рибальський доміка, один на воді.

Село Радомишль від Луцька десь за 25 км. В сторону Демидівки. Там є 4 ставка, починаючи від дороги перший і наступні.

Grek пише:

На першому ловили з весни на мотиль. Приходив сторож, плати не брав, тільки сказав до квітня не приїжджати - закриває на нерест, риба в основному карась маленький але є і великі карпи.

На другому плата 50 грн. Про рибу чув, що карась десь грам 300 в основному, більш нічого не знаю. Не ловили, може хтось ловив то підкаже.

Були на третьому зловили десь 3 кг. карасів є маленькі, всі під берегом на поплавочні,  а крупніший на глубині в основному на червяка, перловку. На мастирку брав слабенько. Стояли удочкі на карпа на кукурузу і нічого, а з іншого боку десь 3 карпа в підсак брали.

PavelS пише:

Ловив на третьому ставку від дороги. Водойма не маленька, але мілка, здається її можна перейти не пливши. Ловлять на дальній заброс, донки, пружини. Хто залишався на ніч, то мав в улові карпів до 2 кг кожен (білетер розказував).

Ловилось на опариша і червя, гірше на кукурузу і мастирку, перловка і пшениця взагалі "мовчали".

Із риби, крім вищеописаної, є ще білий амур. 

Rubak пише:

Ставок №3, ловиться не погано але карась дійсно не більше "ладошки", а той білетер всім розповідав про коропів, хоча я не бачив шо хтось тянугнув коропів.

_______________________

До ставка машиною можна підїхати без проблем.

Рецепт №1:

Справжні рибаки варять юшку так: дрібну рибу (йоржів, окунців) випатрати, не знімаючи луски, видалити голови, щоб вони не додали гіркоту, загорнути в марлю, залити холодною водою і варити на невеликому вогні близько години (луска дає і навар, і особливий смак юшці). Потім вийняти рибу, загорнену в марлю.

У киплячий бульйон опустити вимиті і очищені шматки крупної риби, порізану на частини цибулину, дрібно скришену часточку часнику, картоплю, моркву, перець, сіль.

На маленькому вогні юшку доварити ще 20-25 хвилин, закривши кришкою. В кінці варива покласти 3-4 лаврові листи. У готову юшку, при розливі в миски, тарілки, можна додати кріп або часточку лимона.

Чим різноманітніше рибне асорті, тим смачніша юшка.

Рецепт №2:

Беруться окуні. Їх ретельно миють, видаляють жовч. Можна вийняти і нутрощі. Риба запускається в каструлю нечищеною, з лускою. Вона потім знімається так само легко, як плівка з маслюків. Варити треба на слабкому вогні. Побіліли кришталики очей - значить окунева юшка готова. Залишається лише заправити її зеленою цибулею, запашним перцем, лавровим листом і іншими спеціями на смак і звичкам. Як тільки після цього юшка скипить, її відразу подають на стіл, заздалегідь виклавши рибу в окрему миску. Ті, хто додають в каструлю пшоно, картоплю, одержують зовсім не юшку, а збірну юшку.

Джерело

Впродовж більше двох з половиною століть словом «юшка» позначаються супи або відвари з свіжої риби. Але був час, коли це слово тлумачилося ширше. І ним позначали суп - не тільки рибний, але і м'ясний, гороховий і навіть солодкий. Так в історичному документі - «Розписі царських страв» значиться таке блюдо: «юшка солодка з цукром». Цікаво, що в старих словниках (наприклад, в «Лексиконі» Полікарпова, 1704 р.) слова «юшка», «підливка» були синонімами.

В. Похльобкін пов'язує походження слова «юшка» із словами «вухо » і «вушне», припускаючи, що бульйон або м'ясний відвар колись називали юшкою (ухою) з тієї причини, що для відвару використовували обрізання голови і в першу чергу вуха.

Ймовірно, юшка - одне з найстародавніших рідких блюд. На Русі готували юшку трьох видів: білу (з цибулею), жовту (з шафраном) і чорну (з корицею, гвоздикою, перцем).

На бенкетах подавали декілька видів юшки, а «між юшок пироги». Традиція подавати пиріжки до бульйонів збереглася і понині. Проте асортимент їх значно зменшився.

Поступово юшка з крупами, локшиною і іншими продуктами одержала нові назви, а колишня збереглася лише за рибним бульйоном без круп'яних засипок.

В кінці XVIII століття В. Льовшин так описував приготування юшки: «Рибу почистити, ікру і молока покласти в горщик, а рибу, якщо дрібна, класти цілу, коли велика, розрізати навпіл або на декілька частин. Налити водою або відваром, вивареним з іншої дрібної риби; додати кропу, пастернаку, свіжого або солоного лимону, муку, перцю і варити; подавати з розмоченим попушником (особливі булочки) скибочками».

Йшли роки. Входили в наш побут нові продукти, мінялася рецептура юшки. З'явилася юшка з картоплею (бурлак, ростовська). На півночі варять молочну юшку: у кипляче молоко кладуть сіль, очищену дрібну рибу, варять і додають масло. На півдні нашої країни готують юшку з помідорами.

От як В. Солоухин описує приготування донської юшки:

«Добре очищену рибу кладуть в казан (відро, каструлю) і починають варити. Коли вода закипить, опускають в неї велику кількість червоних нарізаних помідорів. Через деякий час помідори виймають, розминають в окремому посуді, відділяють шкірку і одержану червону гарячу рідину знову вливають в казан з юшкою. Таким чином, вся юшка виходить червоного кольору ».

В кінці XIX століття під впливом французької кухні в ресторанах стали готувати освітлену і знежирену юшку - консоме. Але в харчевнях продовжували варити її жирною, наваристою, неосвітленою. І якщо на її поверхні не було жиру, додавали розтоплене вершкове масло.

Щоб юшка була наваристою, її часто варили з свіжої риби і птиці. При цьому стежили, щоб риба, з якої готується навар, не була очищена, «бо обскрібаючи рибу, знімається дорогоцінний для бульона слиз », а «додавання курки під час варива юшки додає рибному навару і багато міцності і багато смаку ». (П. М. Зеленко. Поварське мистецтво. М., 1902).

До наших днів дійшла лише рибна юшка. І сьогодні основною її ознакою вважається міцний бульйон. Тому знавці часто варять подвійну, а то і потрійну юшку з різної риби.

Джерело

Вывыживание толстолоба весом 24кг. на Днепре в районе г. Украинка (джиг)

Ловиться там карась, але манюсінький, нажаль. Але клює гарно та стабільно. Давно-давно, років 10 назад, була така калюжа, на яку приїжало багато народу рибальського. Карась був різний: і великий і малий. З часом ставочок розділився аж на дві великі частини, які розділяє траса. Зараз зловити великого карася дуже важко, але він там є. Клює гарно на мастику та перловку, звичайно і на червяка. Загалом бере на все подряд. Ще ловився ротан та якась мелочь, типу гірчяка (я називаю її синька), яка мішає кльову, відверто кажучи.

Загалом, в районі с. Прилуцьке є декілька ставків, але водиться (ловиться) однаково. Ще варто сказати, що ловляться і досить не погано – раки. Вже декілька раз помилявся: думав, шо тяну крупного карася, а оказується піймав рака. То за день, бувало 2-3 штуки ловив на удочку поправочну, хаває як черв’яка так і перловку (:

Зараз ставок заріс кропивкою, тому місць для ловлі малувато. Але найшовши одне гарне «віконце» мона нашморгати на цілий день з нього.

Декілька слів про ставок, що знаходиться на території парку ім. 900-річчя Луцька.

Це теж продовження р. Сапалаївка, як і Теременський ставок. Чесно кажучи, там нічого не ловив, в тому плані що не ходив нормально туди рибачити.

Але рибаки стабільно сидять, значить клює.

Точно є линок, карась та окунь. 

Буваю там частенько, не стіки щоб порибалити, просто природа там неймовірно гарна!

Згадуючи початок свого рибальства, кожен згадує і перші водойми, на яких я відбувалась перша практика в нехитрому ділі вилову рибки. Ось і мені хочеться розпочати саме з цього – з першої водойми, де я намагався проявити себе у ролі рибачка. Звичайно, це було те місце для рибалки, яке знаходилось найближче до мого дому –  район Теремно, а значить Теремнівський ставок (це в Луцьку, доречі (; ).

Річка Сапалаївка, яка бере початок десь з с. Струмівка (десь звідти) і впадає в цей став, і тече далі до ставочка що знаходиться в парку ім. 900-річчя Луцька (про сей ставочок теж можна буде трошікі розповісти), далі впадає в річку Стир (р-н вул. Набережної). Точно сказати скільки років ставку не можу (мабуть, під сорок), але думаю, це не так і важливо (-:

А основне, що нас може цікавити – це РИБА, яка там обітає, і яку там можна зловити. Скажу прямо – риби там дофіга (себто багато). Ще батько, будучи молодим, бачив як хвости (розуміти: риба, а точніше карпи - екземпляри від 3 і далі кг), ніжились на сонці при березі на мілковині, приймали сонячні ванни, то він все хотів наштирхнути їх якимось копьйом, осью. По розповіддям, бо сам поки не зловив, є екземплярчики карпа понад 10 кг, принаймні були. Ну, це все, шоб зацікавити.

А конкретніше, яка риба водиться і на що ловиться:

• Карась. Є білий, є золотистий (зелений). Запускали карась в цей ставок декілька раз, по декілька тонн. Але більшість половину (на мою гадку) тої мелочі голодної, зразу за років 1-3 виловили. Але великого карася ( від 700г.) завжди було приємно там витягувати, в основному на пружину.

- Основне це були пружини (мастирка); донкі (червяк, мастирка, перловка). На наплавочні (брало на червяка класно, на мал. 4) давно не бачив шоб хтось ловив, та й позаростало зара так, що не то шо пружину, і паплавка нема де закинути.

• Карп. Тіки великий, про маленького навіть не знаю, чи ще є такий там. 

- Зараз на ті ж пружини. Останні рази, в принципі як і колись, ловиться на кукурудзу добре розварену пшеницю (в травні цього 2008 року, при дорозі, що біля дамби, зловили непоганого десь на 3-4 кг). Місця: мал. 1 (пружина), 2, 8 (поплавочна).

• Линок. Ой красавець, попадаються різної ваги, від ладошкі і далі.

- Основний раціон тут гарний гнійний черв’ячок на поплавочну удочку. Успішно ловиться на місцях: мал. 7, 6, 4. Розказували, брав на пінопласт, пружина або донкі, зара з цим трудно, бо ставок заріс кропивкою.

• Окунь.

- Основне: черв’як. Ще гарно ловиться на живця (гірчаки), якого там же мона наловити малярійницею. Ну і на маленькі бльосенки вертушкі. Бере скрізь по ставку.

• Щука. Є гарні екземпляри, але в основному  попадаються до 1,5 кг.

- Живець, бльосни. Скрізь.

• Плотва, краснопірка. Жаль, при нересті багато  виловили та й далі виловлюють сеткою, телевізорами. ):

- Пшениця, перловка, тісто-мотанка,  мастирка. Ловиться: мал. 4.

• Піскарі, бичкі, канадські сомики, ротан.

- Черв’як. Ловиться: мал. 4, 5, 7.

Чесно кажучи, давно не попадав на гарний кльов. Деяких з цих риб взагалі рідко бачу, шоб хтось ловив, але принаймні колись ловилось.

Як любе місце для ловлі, потрібно прикормлювати, а особливо на цьому вибагливому ставку. Тоді й можна розраховувати на гарні екземпляри.

 

Рибалка, для нас це не просто вилов риби з водойми заради втамування голоду :) , це скоріше моральний відпочинок, відновлення нервової системи та й взагалі прекрасне проводження часу на природі. Це можливість побути одному зі своїми думками, і забути про все буденне, яке раніше нас турбувало.

Рибалка це ще й вид спорту. Її можна поділити на любительську (якою займається основна чатина рибаків) та професійну (в більшості випадків оплачувана). А ще риболовля не далеко стоїть від туризму.

Правила любительського і спортивного рибальства.

1. Район дії Правил рибальства

1.1. Дія цих Правил рибальства поширюється на всі водні об'єкти України (далі - водойми) та їх придаткову систему в межах, яких вона сягає за максимальних паводків (за винятком водойм, які знаходяться на території природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), штучно створених ізольованих водойм або їх ділянок, на яких лов (добування) водних живих ресурсів заборонено).
1.2. Район дії Правил рибальства охоплює водойми таких умовних регіонів:

а) Чорноморський;
б) Азовський;
в) внутрішні водойми.

1.2.1. До Чорноморського регіону належать:
Чорне море в межах територіальних вод з затоками, бухтами, лиманами; ріки, які впадають у Чорне море, з їх придатковими системами (озерами, затоками, каналами, протоками, водосховищами, які мають постійну або тимчасову сполучність з рікою, плавнями та тимчасовими водними об'єктами, а також

з усіма притоками у межах поширення максимальних паводків ріки), в таких межах:
• р.Дніпро - від місця впадіння у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла Інгульця до с.Велика Олександрівка;
• р.Південний Буг - від місця впадіння у Бузький лиман до с.Голоскове Миколаївської області включно;
• р.Інгул - від гирла до с.Чернишівка Миколаївської області включно;
• р.Дністер з рукавом Турунчук, а також Кучурганське водосховище - в межах Одеської області;
• р.Дунай, включаючи озеро Сасик і Стенсівсько-Жебріянські плавні;
• усі внутрішні водойми Автономної Республіки Крим;
• інші внутрішні водойми в межах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

1.2.2. До Азовського регіону належать:
Азовське море, Керченська протока, Сиваш та інші затоки, бухти і лимани;
річки, які впадають в Азовське море, з їх придатковими системами в таких межах:

• р.Берда - до греблі Бердянського водосховища;
• р.Кальміус - до греблі Павлопольського водосховища;
• річки Великий і Малий Утлюк, включаючи обвідний канал, який з'єднує їх з морем;
• інші річки, які впадають в Азовське море на території України від витоку до гирла. (Пункт 1.2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)

1.2.3. До регіону внутрішніх водойм належать:
всі водойми України, за винятком водойм Чорноморського та Азовського регіонів.

Правила любительського і спортивного рибальства.

2. Визначення термінів

2.1. Терміни, що використовуються в цих Правилах рибальства, мають таке значення:
водойми - сформовані природою або створені штучно об'єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);
внутрішні водойми - озера, річки та їх придаткові системи, водосховища, ставки, канали, а також технічні водні об'єкти;
придаткові системи водойм - непроточні при найнижчому рівні води: протоки, гирла, озера та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені;
рибогосподарські водойми - водні об'єкти, які використовуються чи можуть використовуватись для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;
рибогосподарські водойми загального користування – водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об'єктів за окремими особами;
рибогосподарські водойми спеціального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах надання спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів та із закріпленням (або без такого) цих водних об'єктів за окремими особами;
водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування у воді. До їх числа належать:

• прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку; круглороті;
• морські ссавці; водні безхребетні, у тому числі молюски, головоногі, черевоногі, двостулкові;
• ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;
• водорості, вищі водні рослини;

спеціальне використання водних живих ресурсів - усі види використання водних живих ресурсів (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах (їх ділянках) загального користування), що здійснюються з їх вилученням з природного середовища;
любительське і спортивне рибальство - вилов риби, добування водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування);
промислове рибальство - вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства;
користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси;
дозвіл на право здійснення любительського і спортивного рибальства - документ, що видається за плату органами рибоохорони на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів на спеціально визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках);
природно-заповідний фонд - ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання;
прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини уздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;
забруднювальна речовина - речовина, що спричиняє погіршення якості води;
маломірні судна - плавзасоби, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства судновласника;
меліоративний лов - вилучення певної кількості окремих видів водних живих ресурсів з метою кількісної та якісної оптимізації їх складу та покращення стану водних екосистем;
води транскордонні - водні об'єкти, які розташовані на кордоні або перетинають кордони щонайменше двох країн;
б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче від водопідпірної споруди (греблі).

Правила любительського і спортивного рибальства.

3. Загальні положення.

3.1. Любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування (далі - лов) заборонені цими Правилами рибальства.
3.2. Любительське і спортивне рибальство (далі - любительське рибальство) на водоймах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів.
3.3. Любительське рибальство на окремих водоймах або їх ділянках (далі - водойми) в місцях концентрації (скупчення) риб, водних безхребетних здійснюється на засадах їх спеціального використання за спеціальними дозволами органів рибоохорони.
3.4. Водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обгрунтувань. (Абзац перший пункту 3.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) На окремих водоймах, де науково-дослідні організації не проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення водойм для любительського рибальства вносяться іхтіологічними службами органів рибоохорони.
3.5. Дозволи на право здійснення любительського рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів видаються органами рибоохорони.
3.6. За видачу дозволів справляється плата, розмір якої встановлюється Укрдержрибгоспом за узгодженням з Мінфіном. (Пункт 3.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001).
3.7. Нормативи плати за вилов риби в порядку здійснення спеціального використання водних живих ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
3.8. Водойми можна надавати в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського рибальства на договірних засадах.
3.9. Громадські організації, що об'єднують громадян, які займаються любительським рибальством, діють на підставі своїх статутів (положень), цих Правил рибальства і у відповідності до законодавства України.
3.10. Для створення сприятливих умов любительського рибальства та надання відповідних послуг рибалкам-любителям на ізольованих водоймах місцевого значення або ділянках таких водойм можуть створюватись в установленому законодавством порядку культурні рибні господарства (далі - КРГ). Створюються такі господарства за погодженням з органами рибоохорони. Розпорядження цими водоймами здійснюється відповідно до статті 8 Водного кодексу (213/95-ВР). Режим любительського рибальства в КРГ встановлюється користувачами цих господарств. Правила рибальства на водойми КРГ не поширюються. Розмір плати за лов риби в КРГ встановлюється користувачами цих господарств. Користувачами (засновниками) КРГ можуть бути фізичні або юридичні особи всіх форм власності.
3.11. На водоймах, визначених для любительського рибальства, забороняється промислове рибальство. На таких водоймах, як виняток, дозволяється проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення. Лов зазначених водних живих ресурсів здійснюється постійно або тимчасово у порядку їх спеціального використання.
3.12. Об'єктами любительського рибальства можуть бути будь-які види риб і водних безхребетних, за винятком видів, вилов яких заборонено цими Правилами рибальства.
3.13. Громадяни, які займаються любительським рибальством, зобов'язані:

• виконувати вимоги цих Правил рибальства;
• підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином;
• мати при собі документи, що дають право на риболовлю на окремих водоймах, де впроваджено лов риби за дозволами, і пред'являти їх працівникам органів рибоохорони або інших уповноважених на те органів за їх вимогою;
• не допускати пошкодження покажчиків, щитів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах.

3.14. Забороняється:

• застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства;
• перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;
• продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства;
• продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості;
• миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
• зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків конечної потреби (шторм, туман, аварія тощо);
• організація змагань з рибальства в період нересту риби;
• пересування автотранспортних засобів, крім тих, що належать природоохоронним та правоохоронним органам, по кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);
• пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту - всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів;
• лов морських ссавців, риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;
• вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову, або заборонених до лову правилами рибальства;
• вилучення із води знарядь лову, які належать іншим особам, та об'єктів лову, які є в цих знаряддях тощо;
• проведення без погодження з органами рибоохорони та без дозволу Мінекобезпеки акліматизації (реакліматизації), переселення і розведення нових для фауни України або генетично змінених водних живих ресурсів, зариблення водойм тощо.

3.15. Забороняється лов водних живих ресурсів:

• із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
• у каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій;
• у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
• у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
• з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
• з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів, а також на відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км - в Азовському морі;
• у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів, в нижніх - на відстані в межах, встановлених п.4.13 цих Правил рибальства;
• поблизу мостів, які охороняються, в межах режимних зон охорони;
• у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;
• у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;
• на водоймах, що розташовані в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіактивно забруднених унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;
• на зимувальних ямах;
• з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями - на відстані більш як за 500 метрів від берега;
• на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;
• у темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавучих засобів у Чорному та Азовському морях; (Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001) без наявності відповідних документів, що дають право на здійснення лову в окремих водоймах. (Пункт 3.15 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)

Правила любительського і спортивного рибальства.

4. Здійснення любительського рибальства.

4.1. Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів здійснюється:

• на водоймах загального користування - безкоштовно;
• на водоймах, наданих громадським об'єднанням для організації любительського рибальства:
  • членам таких об'єднань - за їх членськими квитками;
  • іншим громадянам - за платними відловлювальними картками, які видаються цими об'єднаннями.
• Вартість таких карток встановлюється громадськими об'єднаннями за погодженням з фінансовими органами Автономної Республіки Крим або відповідної області та з органами рибоохорони;
• на водоймах, де впроваджене платне рибальство, лов з берега, з човнів або з криги - за платними дозволами, що видаються органами рибоохорони. Установлення плати за рибальство з берега допускається тільки на річках, площа водозбору яких не перевищує 50 тис. квадратних кіломертрів.
• Право безплатного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими об'єднаннями, надається (за наявності відповідного посвідчення):
  • інвалідам I та II груп;
  • учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС I та II категорій, а також дітям до 16 років.

Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів, за винятком видів, пойменованих в п.4.10 цих Правил рибальства, в літній період, у строки від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду), дозволяється:

4.1.1. На водоймах загального користування - з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку, та спінінгом.
4.1.2. На водоймах, на яких впроваджене платне рибальство: з берега або з човна вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом.
4.1.3. На водоймах, наданих громадським об'єднанням для організації любительського рибальства:
• членам громадських об'єднань за їх членськими квитками з берега і човнів вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом;
• іншим особам - забороняється;
• особи, пойменовані в пункті 4.1.2 цих Правил рибальства, мають право на безоплатний лов риби з берега і човна.
4.1.4. Дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега. (Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)

4.2. Любительський лов риби в зимовий період (від льодоставу до скресання криги) дозволяється зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння з гачком не більше N 10, мормишкою, наживною і живцевою снастями із загальною кількістю гачків:

• на водоймах загального користування, а також тих, що закріплені за громадськими об'єднаннями - не більше п'яти на рибалку;
• на водоймах, де впроваджене платне рибальство - не більше десяти на рибалку.

4.3. Підводне полювання на риб дозволяється:

• гарпунними рушницями без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів:
  • на ділянках водойм, визначених органами рибоохорони для проведення любительського рибальства;
  • при наявності посвідчення підводного мисливця.
• Підводне полювання здійснюється з обов'язковим дотриманням вимог цих Правил рибальства щодо строків, місць лову, норми вилову, наявності документів на право лову, сплати за дозволи та водні живі ресурси. (Пункт 4.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 z0819-01) від 01.08.2001)

4.4. В нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега.
4.5. Лов безхребетних дозволяється:

усіх безхребетних - ручним збиранням, а також:
• креветок, гамаруса, мотиля - однією підсакою з діаметром не більше 70 см;
• мотиля - однією ручною драгою з діаметром не більше 70 см без застосування механічних пристроїв;
• мідії, черевоногого молюска рапана - щипцями, підсакою з діаметром не більше 70 см, підводним ловом без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів;
• раків - раколовкою-"хапкою" з діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою; "розщіпом" - не більше п'яти снастей на ловця. Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування. Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби масової інформації. (Пункт 4.5 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)

4.6. Дозволяється одній особі вилов за одну добу перебування на водоймі таких видів у таких кількостях:

Об'єкти лову (добування)	Водойоми загального користування	Водойми, закріплені за громадськими об'єднаннями, а також ті, де впроваджене платне рибальство
Риба (кг)	3	5
Раки (шт)	30	50
Мідії (кг)	5	8
Рапана (шт)	10	20
Креветки (шт)	1	2

Вивезення з водойми риби та безхребетних - як у свіжому, так і в обробленому вигляді, - незалежно від терміну перебування на водоймі дозволяється в розмірі не більше за добову норму, за винятком випадків, коли вага однієї рибини перевищує встановлену норму вилову. ( Абзац пункту 4.6 виключено на підставі Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
4.7. Застосування живої насадки - живця на рибальських снастях дозволяється із числа тих видів риб, які не перелічені в додатку цих Правил рибальства. Відлов живця дозволяється на водоймах підсакою діаметром не більше 100 см або "хваткою" ("павуком") розміром 1х1 м з вічком сіткового полотна не більше 10 мм.
4.8. Централізована заготівля живця та кормових організмів для акваріумного риборозведення з метою їх реалізації провадиться за спеціальними дозволами, які видаються органами рибоохорони за плату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 N 231 (231-2000-п). (Пункт 4.7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
4.9. Лов водних безхребетних (мотиль, гамарус, волохокрилець, дафнія, циклоп, артемія та інші види) дозволяється безкоштовно на водоймах загального користування, на відведених органами рибоохорони ділянках для застосування як наживки при риболовлі або для потреб акваріумного риборозведення в кількості не більше 0,1 кг на ловця за добу.
4.10. Забороняється любительський лов таких видів водних ссавців, риб і водних безхребетних:

дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкан (в Чорному морі), вирезуба, кутума, шемаї (в Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра), минька, всіх видів крабів, устриць та інших видів, занесених до Червоної книги України.

4.11. Забороняється лов риби і водних безхребетних, менших за розміри, вказані в додатку цих Правил рибальства.
4.12. Максимально дозволений прилов риб і раків, менших за встановлений розмір, допускається всіма видами дозволених цими Правилами рибальства любительських знарядь лову за підрахунком поштучно, не більше 30 % від загального улову за видами, вказаними в додатку цих Правил рибальства
4.13. Забороняється лов риби, добування водних тварин протягом усього року:

4.13.1. В Чорному морі з лиманами і пониззями річок:
а) перед гирлом р.Дунай на ділянках шириною 1 км в обидва боки від кожного рукава й гирла, відлічуючи від середини фарватера, на 5 км углиб моря, а також безпосередньо в р.Дунай та Стенсівсько-Жебріянських плавнях в акваторіальних межах Дунайського біосферного заповідника;
б) в Дністровському лимані:
• перед гирлами річок Дністер та Турунчук на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирел і на 2 км в бік лиману;
• на ділянці від гирла ріки Турунчук вздовж західного берега до міста Білгород-Дністровський на відстані 1 км вглиб лиману;
• перед гирлом, яке з'єднує Дністровський лиман з морем - на відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км углиб моря і на 1 км усередину приморської частини Дністровського лиману від Кароліно-Богазької коси і на 1 км в обидва боки від гирла;
• у Карагольській затоці;
в озері Ялпуг - у верхів'ї від автошляхового мосту Болград-Рені униз до лінії, яка з'єднує північну межу села Тополине і протилежний берег, на 5 км від південної межі с.Виноградівка;
в озері Кагул - від риборозплідника рибгоспу ім.Шмідта на 2 км уздовж берега в бік м.Рені та на 500 м углиб озера, включаючи протоку Руська;
в озері Кугурлуй - від каналу Тобачел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голубова Скеля, Шурой, а також канал "Георгій Запша" до виходу в озеро Кугурлуй та углиб водойми на 200 м;
у верхів'ях Хаджибейського лиману - від лінії, яка з'єднує північний край с.Щорсове з південним краєм с.Жовте, до гирла р.Малий Куяльник і вглиб до південної водної межі с.Білка;
у верхів'ях озера Сасик - від лінії, яка з'єднує південні межі селищ Борисівка та Трапівка, до гирл річок Кагільник та Сарата і углиб цих річок до автошляхових мостів на трасі Татарбунари - Жовтий Яр;
в) на річці Південний Буг:
• на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС на протязі 4 км униз за течією (Миколаївська область);
• на ділянці в межах м.Первомайська від впадання р.Кодима вниз річкою до краю міської межі;
• у притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадання в р.Південний Буг;
г) на річці Дніпро:
• на відстані 10 км униз за течією від греблі Каховської ГЕС;
• на Львівській ямі (на 700 м униз і на 100 м угору від пристані с.Львів);
• на ділянці нижче за лінію від Верхньо-Касперівського маяка через протоки на щоглу Червоної Хати і далі на верхів'я затоки Глаголь на південь до виходу протоки Джигірка, включаючи Щучу Забич, і далі - на материковий берег, і в Дніпровському лимані - перед гирлами ріки Дніпро по лінії, що йде від гирла балки біля східного краю с. Широка Балка, через лиман у точці 4,5 км на захід від рибоприймального пункту в с.Рибальче, на Станиславській ямі (навпроти села Станислав) тощо.
4.13.2. Азовське море з лиманами і пониззями річок, що до нього впадають:
• від мису Довгий в Арабатській затоці до бухти Шовковиця в Казантипській затоці на відстані 8 км береговою лінією;
• від села Каменське до бухти Насир в Арабатській затоці на відстані 15 км береговою лінією;
• від фортеці до північної межі с.Соляне на Арабатській стрілці;
• від мису Чагани на схід до пансіонату військрадгоспу "Азовський" на відстані 18 км береговою лінією;
• від Чорної гори мису Тархан на схід до водовипуску очисних споруд м.Керч у районі Булганацької балки.
4.13.3. Внутрішні водойми:
у Дніпровських водосховищах:
• Київському - перед гирлом р.Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, що йде від південної межі с. Страхолісся водною межею Дніпровсько-Тетерівського держлісомисливського господарства до північної межі с.Сухолуччя річкою Тетерів до с.Приборськ.
• Канівському:
  • на відстані 5 км вниз від греблі Київської ГЕС;
  • в затоці "Річище" вниз, від греблі до гатки;
  • в затоці "Галерне" на всій акваторії.
• Кременчуцькому:
  • на відстані 5 км нижче від греблі Канівської ГЕС до створу пристані "Тарасова гора";
  • верхній вхід до урочища "Озеро Криве";
  • у Роському іхтіологічному заказнику у межах: від гирла річки Рось до с. Межиріч із затоками і заплавами; (Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
  • в затоках:
    • Сульській
      від острова "Жовнинська круча" - село Мозоліївка вгору до гирла річки Сула;
    • Цибульницькій
      • від острова "Московська гора" траверзою на протилежний берег і вгору до гирла річки Цибульник;
      • перед гирлом річки Вільшанка на відстані 500 м від гирла в обидві сторони та вглиб водосховища;
      • в Липівському державному орнітологічному заказнику в межах: від залізничного моста вгору паралельно суднового ходу, вздовж лівого берега на відстані 400 м за острови Копилові і далі в напрямку с.Кедина Гора;
• Дніпродзержинському:
  • на відстані 10 км униз від греблі Кременчуцької ГЕС;
  • у відрозі ріки Псел від нижнього закінчення острова Волчек у районі колишнього села Редути догори, паралельно до суднового ходу, на русловий маяк біля гирла р.Псел і до створу N 9;
  • у Ворсклянській затоці - лінією: Кишеньковське лісництво - с.Великий Курган, від нього - на лівий берег (колишнє с.Вереміївка), далі вгору до шосейного мосту на трасі "Світлогорськ - Кобеляки" біля с.Лучки.
• Дніпровському:
  • на відстані 5 км - униз від греблі Дніпродзержинської ГЕС до автошляхового мосту в м.Дніпродзержинську;
  • у балці Велика Осокорівка - від гирла на створі, обмеженому насосною станцією водопроводу "Дніпро - Західний Донбас"- траверзою на протилежний берег угору за течією до траси "Москва-Сімферополь", включаючи всі балки та затоки;
  • в балці Вороній - від с.Мар'ївка Синельниківського р-ну - униз за течією, включаючи острови Великий і Малий Махорет з прилеглими ділянками шириною 50 м.
• Каховському:
  • на дільниці від греблі Дніпровської ГЕС старим і новим руслами до залізничних мостів через водосховище в м.Запоріжжя, за винятком дільниці по старому руслу р.Дніпро, від гранітного кар'єру до затоки "Вирва";
у затоках:
• Капулівській - від лінії: мис в с.Капулівка - мис в с.Олексіївка - насосна станція колгоспу ім.К.Маркса - вглиб затоки;
• Новопавлівський - від лінії: мис у районі зони відпочинку м.Нікополя, включаючи Зелений острів, - західна межа смт Червоногригор'ївка - углиб затоки;
• Рогачицький - від лінії: мис в с.Рогачик - с.Сергіївка, угору до автостради Запоріжжя - Нова Каховка;
на внутрішніх водоймах Кучугур:
а) від східної межі с.Іванівка до пристані Енергодар - у 500-метровій прибережній смузі, включаючи Іванівські кучугури та їх внутрішні водойми;
б) від лінії ЛЕП до Водянського ковша у 500-метровій прибережній смузі, включаючи внутрішні водойми Водянських кучугур;
в) в кілометровій зоні навколо Великих кучугур і Малих кучугур;
у водосховищах:
• Дністровському: - перед гирлами річок, що впадають у Дністровське водосховище, - на 1 км в обидва боки від гирла і углиб водосховища та на 1 км від гирла догори за течією.
• Ладижинському: - від острова в с.Сокілець до бази відпочинку Вінницького державного політехнічного університету; - від греблі Ладижинської ГЕС до Паланської затоки правим берегом;
у річках:
• Конка - на ділянці від залізничного мосту до автошляхового мосту автомагістралі Москва-Сімферополь через цю річку;
• Ворскла - на ділянці від гирла до гужового мосту біля міста Кобеляки;
• Псел - на ділянці від гирла до залізничного мосту через цю річку біля станції Потоки;
• Цибульник - на всій її протяжності;
• Сула - на ділянці від гирла до села Бурімка правим берегом і до с.Горошино лівим берегом;
• Вільшанка - на ділянці від гирла до с.Байбузи;
• Південний Буг - на відстані 5 км від греблі Гайворонської ГЕС униз за течією;
• Оскол - на ділянці від гирла до греблі Червонооскольської ГЕС;
• Сіверський Донець
  • на ділянці від села Студенок до села Кам'янка Ізюмського району Харківської області;
  • на ділянці від автошляхового мосту с. Богородичне до с. Маяки; (Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
  • від Райгородської греблі до затоки Мертвий Донець;( Пункт 4.13.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01 ) від 01.08.2001)
  • на ділянці від греблі ЛТЕС (м.Щастя) до гирла річки Євсуг, включаючи 1,5 км русла цієї річки вверх за течією;
• Деркул - на ділянці від села Герасимівка до гирла;
• Тетерів із заплавою
  • на ділянці від гирла до с.Приборськ; (Абзац пункту 4.13.3 виключено на підставі Наказу Мінагрополітики N 229 ( z0819-01) від 01.08.2001)
  • від греблі буферного водосховища в с. Нагоряни донизу на відстані 1 км;
• Бистриця Надвірнянська - на ділянці від початку до с. Пасічна Надвірнянського району; (Абзац пункту 4.13.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)</
• Бистриця Солотвинська - на ділянці від початку до с. Монастирчани Богородчанського району; (Абзац пункту 4.13.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001 )
• Прут з притоками - в межах території Карпатського Національного природного парку; (Абзац пункту 4.13.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
• Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками - на ділянці від початку до села Кути Косівського району;
• Рибниця з притоками - на всій протяжності у межах Івано-Франківської області;
• Лімниця з притоками - на ділянці від витоку до шляхового мосту в с.Рівни;
• Чечва з притоками - на ділянці від витоку до впадіння в Чечвинське водосховище;
• Свіча з притоками - на ділянці від витоку до мосту у м. Вигода Долинського району; ( Абзац пункту 4.13.3 в редакції Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
• Лужниця з притоками - на ділянці від витоку до шляхового мосту в с.Гошів;
• Сукіль з притоками - на ділянці від витоку до шляхового мосту в місті Болехів;
• Десна - в іхтіологічному заказнику "Кам'яна гряда" - ділянка на відстані 1 км в районі пристані м.Новгород-Сіверський Чернігівської області.

4.14. Забороняється лов риби, добування водних тварин на таких водоймах у такі строки:

4.14.1. Чорноморський регіон:
• р.Дунай в межах України - на 30 діб, на придатковій системі української ділянки ріки, включаючи озеро Сасик - на 60 діб (конкретні строки встановлюються щорічно з урахуванням погодних умов);
• р.Дністер в межах Одеської області - з 15 квітня по 5 червня, у плавневих озерах - з 15 квітня по 15 червня;
• р.Дніпро - від місця впадання у Дніпровський лиман до забороненого простору Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до с.Велика Олександрівка, включаючи придаткову систему цих річок (Примітка: у подальшому строки заборони, встановлені для річок, поширюються також на їх придаткову систему) - з 10 квітня по 15 червня;
• р.Південний Буг - від впадання у Бузький лиман до с.Голоскове - з 5 квітня по 25 травня;
• р.Інгул - від гирла до с.Чернишовка - з 1 квітня по 30 червня;
в лиманах:
• Дніпровському, Бузькому і Березанському - на усій акваторії - з 5 квітня по 5 червня;
• Дніпровському - на відстані 1,5 км від берега углиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського лабазу, включаючи всю придаткову озерну систему - з 6 червня по 15 червня;
• Тілігульському, Григоріївському, Дофонівському, Шаболатському (Будацькому), Сухому і Тузловському - з 1 травня по 15 червня;
• Хаджибейському - з 15 квітня по 15 червня;
• Дністровському з прилеглими плавнями - з 15 квітня по 31 липня; Дніпровському по всій акваторії - з 5 квітня по 5 червня, а на ділянці від нижньої межі Дніпровсько-Хуторського лабазу - у півторакілометровій прибережній зоні, включаючи придаткову систему - до 15 червня;
• у Кучурганському водосховищі - з 15 квітня по 15 червня;
• у всіх придністровських озерах з прилеглими до них єриками і плавнями - з 15 квітня по 15 червня;
• у озерах і гирлах лиманів, які з'єднують озера і лимани з морем, і перед гирлами з боку моря та лиманів - на відстані 500 м в обидва боки від гирла та на 500 метрів углиб моря, озера, лиману - з 1 квітня по 31 серпня;
• в усіх інших водоймах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, не вказаних у цих Правилах - з 1 квітня по 30 червня;
• у всіх внутрішніх водоймах Автономної Республіки Крим - з 1 квітня по 31 травня;
  таких об'єктів лову:
  • азово-чорноморської кефалі в морі і лиманах - з 20 серпня по 10 вересня;
  • оселедця в р.Дунай і передгирловому просторі Чорного моря - в строки ступеневої заборони;
  • оселедця в рр.Дністер, Турунчук і Дністровському лимані - в строки ступеневої заборони;
  • бичка в Чорному морі - з 1 травня по 15 червня;
  • глоси в Чорному морі (крім Каркінітської затоки) і в лиманах - з 14 лютого до 1 травня; (Абзац пункту 4.14.1 виключено на підставі Наказу Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
  • креветок - з 1 червня по 31 серпня;
  • мідії - з 1 червня по 30 серпня.
4.14.2. Азовський регіон:
• в усіх річках з їх придатковими системами - з 1 квітня по 31 травня;
• в Азовському морі, Керченській протоці і затоці Сиваш: камбали-глоси - з 1 січня по 31 травня, креветок - з 1 липня по 31 липня.
4.14.3. Регіон внутрішніх водойм:
на період нересту риби:
• у всіх водосховищах, а також в озерах Волинської і Рівненської областей - з 1 квітня по 10 червня; (Абзац третій пункту 4.14.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
• в річках, притоках і озерах Закарпатської області - з 25 березня по 15 травня і з 1 вересня по 31 грудня;
• р.Дністер з усіма притоками - з 1 квітня по 10 червня;
• у всіх інших річках та їх кореневих водах - з 1 квітня по 20 травня, а в придаткових - з 1 квітня по 30 червня;
• на зимувальних ямах - з 1 листопада до закінчення зимового періоду (перелік і межі зимувальних ям, строки заборони лову на яких щорічно затверджуються управліннями або інспекціями рибоохорони і доводяться до відома населення інспекціями рибоохорони через засоби масової інформації);
на окремих ділянках у таких межах:
у водосховищах:
• Київському - з 1 листопада до 30 червня: - від греблі насосної станції на річці Ірпінь на відстані 3 км в обидві сторони і вглиб водосховища;
• Кременчуцькому - з 1 листопада до кінця весняної заборони на ділянці від острова Червоний (48-й буй) вгору до 72-го буя шириною по руслу Дніпра 1 км;
• Дніпровському
  з 1 березня по 31 серпня:
  • в балці "Гадюча" (Малишовка) від гирла до вершини
  • у Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автошляхового мосту вгору за течією до створу: мис с.Одинківка - Кремська затока;
  з 1 квітня по 31 серпня в балках:
  • Мала Осокорівка - від гирла до вершини балок Капустяна і Дубова;
  • Вільна - від гирла до селища Відрадне;
• Крачуновське - з 1 квітня по 31 серпня:
  • від гирла річки Боковенька до с.Христофорівка;
  • на річці Боковій - з 1 квітня по 31 серпня, від гирла до с.Софігейківка.
З 1 листопада по 20 травня в річках:
• Десна - від Чернігівського залізничного мосту до автошляхового мосту в с.Шестовиця;
• перед гирлами річок Снов та Убідь - в обидва боки на відстані 1 км від гирл;
• Убідь - з усіма рукавами від гирла до смт Сосниця.

Правила любительського і спортивного рибальства.

5. Контроль за дотриманням Правил рибальства.

5.1. Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони та громадські інспектори з охорони довкілля. (Пункт 5.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01) від 01.08.2001)
5.2. До системи органів рибоохорони входять:

• Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);
• басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові управління рибоохорони);
• інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);
• структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.

5.3. Органи рибоохорони, що здійснюють охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів, відповідно до законодавства, мають право:

• визначати водойми для організації любительського рибальства, надавати дозволи на його здійснення;
• давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень в охороні, використанні і відтворенні водних живих ресурсів;
• перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також речей, знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів;
• доставляти осіб, що порушують законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;
• у встановленому законодавством порядку застосовувати спеціальні засоби захисту та вогнепальну табельну зброю;
• вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно вилучені водні живі ресурси, а також відповідні документи;
• використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжні засоби для розкриття порушень законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і запобігання цим порушенням;
• викликати громадян і посадових осіб для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
• складати протоколи і в установленому порядку розглядати справи про адміністративні правопорушення законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
• безперешкодно відвідувати підприємства, установи, організації, українські та іноземні судна, плавучі засоби, що здійснюють добування і переробку риби, інших водних живих ресурсів у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди (крім забороненої зони та контрольованої зони гідроелектротехнічних споруд, на яких установлений особливий режим охорони), а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів; (Абзац одинадцятий підпункту 5.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінагрополітики N 224 (z0817-04) від 15.06.2004)
• брати участь у проведенні державної екологічної експертизи відповідних проектів здійснення господарської та іншої діяльності;
• визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та водних живих ресурсів;
• подавати позови про відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
• визначати терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обгрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями. (Пункт 5.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінагрополітики N 229 (z0819-01 ) від 01.08.2001)
  З метою створення сприятливих умов для нересту риби та відтворення інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені на 10 днів в той чи інший бік (залежно від гідрометеорологічних умов), без зміни загальної тривалості періоду заборони;
• дозволяти у заборонений період здійснення любительського лову риби та водних безхребетних обмеженою кількістю визначених знарядь лову, за винятком місць нересту риби, зимівлі або масового скупчення водних живих ресурсів.