Снасть для ловли налима

Состоит она из удильника длиной 60—70 сантиметров, катушки или мотовильца для укладки 12—15 метров лески. К верхушке удильника приматывают тюльпанное кольцо или петлю для пропускания лески толщиной до 0,5. Крючки используют острые, с прямым поддевом, рассчитанные на самоподсечку. Для насадки мертвой рыбки и червей лучше подходят № 7—8,5, а для живца — двойные — № 6—8,5. При ловле налима из-по-до льда используют и другую снасть, берут длинный, достающий до дна шест, привязывают к нему леску с крючком, шест через лунку втыкают в дно.

КОЕ-ЧТО О НАСАДКЕ

Черви, живущие в умеренно влажной почве садов, огородов,
перегоревшем навозе, являются самой популярной насадкой.
Наиболее мелкие черви предпочитают жить в перепревшем
навозе. Цвет у них красновато-желтый, мускульные кольца
тонкие и непрочные. Червь-навозник выдерживает
длительное хранение в ящике с перегноем и опавшими
листьями. Рыбаки считают его наиболее ценным из червей.

Земляной червь гораздо длиннее, он голубовато-коричневого
или голубовато-серого цвета. Он довольно прочен, но вял. А
самый крупный червь — это выползок, длина которого
достигает 20 сантиметров. Недостаток этой насадки — в воде
быстро погибает.

Червей желательно копать за день-два до выезда на
рыбалку, сохраняя их во влажном мху, сложенном в
деревянном ящике.

Способы наживления червей на крючок различны: их
надевают на жало с «головы», иногда на поддеве
находится половина червя. Каждый рыбак наживляет по
своему усмотрению в зависимости от вида рыбы и ее
поведения при поклевке.

Личинки ручейников — очень хорошая насадка для рыб
из семейства карповых. Само название определяет место
обитания этого белого червячка в оболочке, которую он сам
сотворяет для себя. Впрочем, встретить его можно не только
в ручьях, но и в прибрежной полосе озер, в заводях рек.
Хранить ручейника нужно влажным, но без воды, в
прохладном месте.

Опарыш — личинка синей мясной мухи. Эта насадка очень
хороша летом при ловле рыбы впроводку. Недостаток
опарыша — быстрая гибель в воде, преимущество — даже
всего измочалив, рыба не может снять его с крючка.
Вырастить его в домашних условиях можно следующим
образом. В жестяную банку кладут остатки рыбы, мяса или
вареное яйцо. Эту банку вставляют в другую большего
размера, на дне которой опилки. В дне малой банки
заусеницей наружу проделать отверстие. Быстро
появляющиеся с помощью навозных мух личинки
попадают из малой банки в большую, где их собирают.

Мотыль — личинка комаров-дергунов, или звонцов,— одна
из предпочитаемых насадок, особенно во время зимней
ловли. Обитает в илистом грунте непроточных и
слабопроточных водоемов. Добывают мотыля, извлекая ил со
дна черпаком из редкотканого прочного материала. Хранят
в смоченных мешочках из плотной ткани, которые укладывают
в пластмассовую коробку, имеющую прорези для вентиляции.
Для подкормки мотыля используют чай или кофе. Перед
выездом на рыбалку мотыля слегка подсушивают, для чего
рассыпают его на плотном листе бумаги.

Майский жук — отменная насадка, прежде всего для ловли
крупных язей и голавлей. Как только распускаются листочки
на осинах и березах, начинается вылет майских жуков.
Жуков ловят или поздно вечером около деревьев, используя
для этого марлевый сачок, или рано утром, до восхода
солнца, собирая их на отдельностоящих деревьях.
Хранят в жестяной баночке вместе с листьями деревьев, на
которых они обитали.

Личинки майского жука также используются в качестве
насадки. Они известны рыболовам под названием «кабан» или
«сальник». Имеют червеобразное желтоватое тело.
Накопать их можно на огороде.

Кузнечик — одна из распространенных насадок. Хемингуэй
писал: «Самое трудное при ловле на кузнечика — поймать
самого кузнечика», однако при известной ловкости это не
столь сложно. Для ловли рыбы пригодны все некрупные
виды, хотя чаще используют коричневого.
Ловят кузнечика обычно на луговой местности в
жаркую солнечную погоду. Хранят в банке с травой,
обвязанной сверху марлей.

Короеды — личинки жуков-дровосеков. Обитают под
корой бревен и пней сосны и ели. В июле и августе
большая часть этих личинок окукливается и малопригодна
для насадки.

Гусеницы капустницы и крапивницы. Гусениц капустницы
собирают на капусте и брюкве, крапивницы — естественно,
на крапиве. Хранят в банке с листьями капусты и крапивы.
Сверху ее завязывают марлей.

Ночные бабочки. После спада воды в верховьях
Волги и Западной Двины 15—20 дней длится лёт ночной
шестикрылой бабочки. Обычно бабочки кружатся над
бурьяном, лебедой, крапивой. Ловят их марлевым
сачком.

Хлебный жук — небольшой жук светло-коричневого
цвета, собирают его на колосьях хлебных злаков.

Личинка миноги (слепой вьюн, пескоройка) — отличная
наживка для ловли крупного окуня, голавля. Добывают
ее в придонном иле — чаще всего, выгребая этот ил на
берег. Можно сделать ловушку из старого ведра без дна,
одну сторону его сплющивают, другую сгибают в полукруг.
По всей площади ловушки пробивают небольшие
отверстия, закрепляют на ней шест. На водоеме ил
захватывают движением ловушки на себя. Пока она
движется, ил вымывается, а миноги остаются.

Тесто — отличная насадка для рыб семейства карповых.
Приготавливают его из белой муки. Консистенция такова,
чтобы оно выдавливалось из тубы от зубной пасты, в
которую его помещают, чтобы не высохло.

Для того чтобы лучше держалось на крючке, в него
добавляют немного ваты.

Хлебный мякиш также широко используется для ловли рыб
семейства карповых. Хлебный мякиш желательно брать из
черствого хлеба, смоченного в воде и пропущенного через
мясорубку. К нему добавляют сырой яичный желток и
немного ваты.

Для ловли крупной рыбы применяют овсяные хлопья.
Горсть хлопьев в дуршлаге опускают на несколько секунд в
кипящее молоко. Когда молоко стечет, поджаривают их на
смазанной подсолнечным маслом сковороде в течение 3—4
минут. Хлопья становятся упругими и крепко держатся на
крючке.

В качестве насадки нередко используют горох. Чтобы
приготовить, его засыпают в воду и держат в ней до
набухания. Затем кипятят его примерно два часа, сливают
воду и дают гороху ос тыть . Для на садки годятся целые
горошины.

Пшенная каша. Готовят ее для насадки так: в литровую
кастрюлю засыпают полстакана промытого пшена, заливают
его водой и варят на медленном огне. Когда пшено
«забулькает», его толкут до липкого состояния, разминают в
руках и заправляют чайной ложкой подсолнечного масла.

Валерий Кириллов. МАЛАЯ РЫБАЦКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ

 

ХАРАКТЕР ПОКЛЕВКИ

• Окунь берет жадно и сразу тащит насадку, быстро ее
  заглатывая.
• Судак, схватив насадку, несколько секунд стоит на месте.
  Затем уходит в сторону и начинает заглатывание.
• Плотва клюет робко, вяло. Несколько раз пробует, забирает
  насадку и выплевывает. На быстром течении берет гораздо
  смелее.
• Голавль на слабом течении берет спокойно, несколько раз
  дергает насадку, затем тащит ее. На быстром течении
  берет резко и внезапно, поднимаясь против течения.
• Лещ, принимая вертикальное положение, берет насадку со
  дна. Держит ее, не трогаясь с места. Плывя в сторону,
  заглатывает на ходу. Клев очень тихий, даже если клюет
  крупная рыба.
• Язь обычно берет резко, сильно. Дергает два раза и, заглотив
  насадку, уходит в сторону.
• Налим берет тихо. К насадке подкрадывается и втягивает
  ее в глотку.
• Густера клюет смело, сразу уходя в сторону.
• Карась берет насадку вяло, осторожно, долго забирает ее в
  рот.
• Пескарь клюет жадно, решительно, уводя насадку в сторону.

Валерий Кириллов. МАЛАЯ РЫБАЦКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ

Приметы приближающегося грозового дождя

Ветер затихает, становится душно. Ласточки носятся
снизу вверх. Облака идут в разные стороны. Бабочки-
крапивницы прячутся под крышу.

Народная мудрость гласит:

Дождь и солнце — к ненастью.
По весне нет паводка на реках—лето оудет
жарким.
Дождь, начавшийся крупными каплями, перестанет
быстрее, нежели мелкий.
Если от удара дождевых капель о воду образуются
пузыри — будет продолжительный дождь.
Дождь пошел на заре — быстро перестанет.
На реке пенится вода — быть в скорое время дождю.

Валерий Кириллов. МАЛАЯ РЫБАЦКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ

Летний поминальник

Отправляясь на рыбалку, важно знать некоторые народные приметы. Лещ лучше всего клюет с началом колошения ржи, окунь— с началом цветения черемухи, налим — поздней осенью, после нереста, плотва—с вылетом стрекоз, линь — после паводка, щука — с началом цветения шиповника и поздней осенью, сом — при спаде воды весной, судак — с пожелтением липы, язь — с началом цветения калины...

Методом проб и ошибок

«Финский календарь»

Опытные любители-рыболовы знают, в какое время, где, какая рыба лучше клюет. Это выверено многолетней практикой, методом, как говорится, проб и ошибок. Для непосвященных неплохую службу может сослужить так называемый «Финский календарь», созданный рыболовами для тех, кто рыбачит в северо-западных широтах.

Число

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

о

в

в

а

х

х

х

х

х

х

б

в

2

о

б

б

а

х

х

х

а

х

а

в

о

3

о

б

б

х

х

х

х

а

х

а

в

о

4

в

а

а

х

х

х

х

б

а

б

о

о

5

в

а

а

х

х

х

а

б

а

б

о

о

6

б

х

х

х

х

х

а

в

б

в

о

о

7

б

х

х

х

х

х

б

в

б

в

о

в

8

а

х

х

х

х

а

б

о

в

о

о

в

9

а

х

х

х

х

а

в

о

в

о

в

б

10

х

х

х

х

х

б

в

о

о

о

в

б

11

х

х

х

х

а

б

о

о

о

о

б

а

12

х

х

х

х

а

в

о

о

о

о

б

а

13

х

х

х

а

б

в

о

в

о

в

а

х

14

х

х

х

а

б

о

о

в

о

в

а

х

15

х

х

х

б

в

о

о

б

в

б

х

х

16

х

х

х

б

в

о

в

б

в

б

х

х

17

х

а

а

в

о

о

в

а

б

а

х

х

18

х

а

а

в

о

о

б

а

б

а

х

х

19

х

б

б

о

о

в

б

х

а

х

х

х

20

а

б

б

о

о

в

а

х

а

х

х

х

21

а

в

в

о

о

б

а

х

х

х

х

х

22

б

в

в

о

в

б

х

х

х

х

х

х

23

б

о

о

о

в

а

х

х

х

х

х

х

24

в

о

о

в

б

а

х

х

х

х

х

а

25

в

о

о

в

б

х

х

х

х

х

х

а

26

о

о

о

б

а

х

х

х

х

х

а

б

27

о

о

о

б

а

х

х

х

х

х

а

б

28

о

в

в

а

х

х

х

х

х

х

б

в

29

о

в

а

х

х

х

х

х

а

б

в

30

о

б

х

х

х

х

а

х

а

в

о

31

в

б

х

а

б

о

Условные обозначения: горизонтальный ряд цифр —
месяц с начала года, 1 —январь, 2 — февраль и т. д.,
вертикальный ряд цифр — день месяца, х — рыбы идет
много, она ловится очень хорошо, а — рыба идет и
довольно хорошо ловится, б — клев присутствует, хотя и незначительный,
в — рыбы мало, она плохо ловится, о — рыбы не видно, она не ловится.

Валерий Кириллов. МАЛАЯ РЫБАЦКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ

• Первое. Важнейшее дело в умении удить — умение хорошо
  устроить удочки.
• Второе. Не менее важно уметь пользоваться благоприятною
  погодою и временем дня.
• Третье. Весьма важно знать, в каких местах, в какое время
  года и в какую погоду держится рыба.
• Четвертое. Охотник должен соблюдать возможную тишину и
  стараться , чтобы рыба его не видела , особенно если вода
  светла, место неглубоко и удочки закидываются недалеко от
  берега.
• Пятое. Удочку должно закидывать, не шлепая по воде
  удилищем.
• Шестое. Без надобности не должно часто вынимать удочки,
  особенно при ужении крупной рыбы.
• Седьмое. Никогда не должно употреблять много удочек.
  Восьмое. Знание времени, поры для подсечки, без сомнения,
  всего важнее в умении удить.
• Девятое. Как можно, надобно стараться, чтобы не класть
  удилища на воду и не погружать их концов в воду.
• Десятое. Леса от удилища до наплавка, особенно если
  она длинная, не должна слишком погружаться в воду.
• Одиннадцатое. Не должно вытаскивать рыбу с одного приема,
  из всей силы.
• Двенадцатое. Если возьмет очень большая рыба... то
  бросьте сейчас удилище в воду... рыба утомится... вы
  можете удобно взять ее.
• Тринадцатое. При вытаскивании большой рыбы никогда
  не должно брать руками за леску.
• Четырнадцатое. Если рыба на удочке запутается в траве,
  то никак ее не вытащить; напротив, ослабить лесу и дать
  рыбе выпутаться самой из травы, что она почти всегда
  сделает: нужно только терпение.
• Пятнадцатое. Никогда не должно уходить с места, не
  попробовав удить на удочки разной величины и разной
  глубины и на все роды насадок, какие у вас есть.
• Шестнадцатое. Соображаться с временами года и состоянием
  погоды.

Валерий Кириллов. МАЛАЯ РЫБАЦКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ

В середині зими, коли в воді знижується вміст кисню, при ловлі риби найбільш доступними методами, наприклад з прикормлених лунок поплавочною вудкою або мормишкою з мотильом, нерідко виникають проблемні випадки, пов'язані з тим, що риба під лункою явно є, але не бере зовсім.

Часто, особливо весною, коли піде тала вода, ловля таким способом ведеться або в пів води, або із під самого льоду, тобто там, куди риба змістилась в пошуках корму і кисню, а на дні в цей час риби може зовсім не бути. Цих мобільних рибаків називають "чертєжниками", оскільки вони ловлять на "чортика", а рух руки, при цьому нагадує кропітку роботу художника.

Що стосується самої приманки, то поняття "чортик" вельми широке, включає в себе цілий клас вельми ефективних зимових приманок, взагалі примінюємих без якоїсь наживки, не допускаючих посадку на крючки штучних елементів - кембриків, бусинок, та. ін., хоч це і не обов'язково. "Чортики" бувають великі і маленькі, продовгуваті або почти круглі, пофарбовані в колір металу, вольфрамові свинцеві - вибір того чи іншого типу приманки по великій частині визначається сезонними умовами ловлі в конкретном водоймищі, технікою "гри" самого риболова, а також об'єктом ловлі.

Наприклад, ляща, котрого держиться на великій глибині, резонно ловити достатньо крупними "чортиками", граючи приманкою з малою амплітудою і частотою, дуже повільно піднімаючи її в товщині води. Добрий результат при ловлі ляща дає установка на лісу приблизно двох "чортиків" - граючи, вони разом випромінюють в воді більш широкий спектр коливань і швидко приваблюють рибу. Крім того, така збірка швидше досягає потрібного горизонта, ловлі, весь час дозволяючи в найденій зграї риби як би підтримувати кормовий "ажіотаж".

У окуня, наоборот, характер зовсім інший: він може проковтнути приманку любого розміру - все залежить від активності полосатого хижака і його розміру. При охоті на окунів, особливо крупних і неповоротких "горбачів", помічано, що їх чаще всього вводять в спокусу короткі, почти круглі приманки, граючі на одному місці, без підйому, але з високою частотою.

Джерело

Коли підсікати

Окунь - підсікати на початку потяжки, судак - підсікати через три-чотири секунди після потяжки, плітка - підсікати при безперервному ворушінні - поштовхах, голавль- підсікати при першому ривку, лящ - підсікати при щонайменших ознаках потяжки, язь - підсікати після другого ривка, минь - підсікати в час або після другого ривка, густера - підсікати при потяжці, карась - підсікати при безперервному ворушінні і при потяжці, пічкур - підсікати при потяжці.

Перед чищенням риби

Якщо рибу (окуня, судака, линя) на декілька секунд опустити в кип’яток, чистити її буде дуже легко.

Як загострити гачок

Якщо гачок злегка притупився, для його заточування можна використовувати сірникову коробку - її бічну стінку, об яку запалюють сірники.

Коли блешня не блистить

Перший спосіб:
Для зачистки блешні, що потьмяніла, можна використати учнівську гумку.

Другий спосіб:
Якщо латунна або мідна блешня або блешня потьмяніли, протріть їх сирою картоплиною, і з’явиться первинний блиск.

На рибалку з ночівкою

Місце для нічлігу в теплу погоду бажано вибирати на місці біля дерев, що продувається вітром. Вітерець перешкоджає скупченню комарів. У холодну погоду краще ночувати під береговою терасою, яка відбиває тепло від багаття. Під час грози не рекомендується знаходитися під самотньо стоячим деревом.
У випадку відсутності намету для ночівлі необхідно зібрати або нарубати гілок, які яких можна спати. Ці гілки будуть добре ізолювати Вас від холодної землі.

Коли спекотно

Влітку при безхмарному небі і сильному сонці багато риб прагнуть піти із збіднених киснем верхніх шарів води на глибину, або під високий берег, або в тінь під навислі над водою дерева, або кущі.

Як температура впливає на кльов риби?

Активність риб залежить від температури води. Так, щука краще клює при температурі 13-16 градусів, окунь - 12-15, плітка - 15-18, лящ - 15-18, линь - 20, минь - 3-7 градусів.

Якщо в інших клює, а у Вас - ні

Щоб не відлякати рибу, не застосовуйте поплавців з яскравою фарбою. Прагніть закидати так, щоб грузило і поплавець лягали на воду без шуму. Одягайтеся під колір навколишнього середовища. Не піднімайте вудилище без потреби вгору.

Зір у риб

Риби бачать предмети, як правило, не далі 10-12 метрів, а чітко розрізняють їх на відстані до 1,5 метра. Причому у хижих риб сильніший зір.

Риба і людина бачать предмет, що знаходиться вище за поверхню води, по-різному. Рибі здається, що він знаходиться вищим, ніж насправді. Поле зору риби, нагадує перевернутий конус приблизно в 98 град, що упирається своїм кутом в її очі.

Через специфічне розташування очей риби її бінокулярний зір, тобто здатність бачити предмети обома очима, обмежений невеликим простором попереду. Тому риболовам необхідно поміщати свої приманки і штучні мушки саме там, щоб збільшити шанс клювання. Заломлення світла на поверхні води дозволяє рибам краще бачити з води. По-перше, предмети, що знаходяться над водою, здаються вищими, ніж насправді. По-друге, вони всі сконцентровані в конусоподібному пучку світла з кутом приблизно в 98 град, сторони якого розходяться від очей риби. Тому риба бачить предмети як би через кругле вікно в поверхні води, в якому підводний світ просто відображається, як в дзеркалі. Коротше кажучи, коли риба прагне розглянути поверхню води, перед нею предстає розпливчата і спотворена картина, що доповнюється різними віддзеркаленнями. Цим пояснюється старе повір’я риболовів про існування “мертвого кута” у поверхні води, який не дає рибі можливість бачити людину, що стоїть на березі в достатньо низькій позі. Та все ж, не дивлячись на численні обмеження, зір є основним відчуттям багатьох риб. Деякі види володіють прекрасним зором, у інших добре розвинено навіть кольоровий зір, який може мати велике значення для риб, що мешкають в добре освітленому середовищі. У експериментальних умовах встановлено, що деякі види риб здатні розрізняти понад 20 кольорів.
Очна сітківка у риб містить клітини того ж типу, що і у людини. Зір краще у хижих риб.

Схема кутів зору риб

Очі риби по своєму будові пристосовані до того, щоб в звичайному положенні добре бачити на близькій відстані. Можна сказати, що риби близькорукі. Правда, вони можуть бачити в декількох напрямах одночасно. Якщо риба хоче розглянути об’єкт вона вимушена швидко розвернутися щоб він опинився в полі зору. Прямо попереду риби є вузької конусоподібної форми простір, який вона бачить відразу двома очима.

В умовах слабкої освітленості води, наприклад в каламутній воді, риба, звичайно, бачить гірше. Проте у багатьох видів риб, здатних бачити у сутінках, будова ока має особливості, що забезпечують ефективніше поглинання і віддзеркалення світла. Коли риба не бачить із-за поганого освітлення або сліпоти, викликаної, наприклад, очними паразитами, це не може бути для риби фатальною обставиною, оскільки вона здатна обійтися і без зору. В цьому випдку рибам допомагає бічна лінія.

Кльов у дощову погоду

дощ

До тривалих дощів риба звикає, і погіршене спочатку клювання поновлюється через декілька днів. Покращує клювання легкий вітерець, що створює дрібні хвилі. Риба бачить гірше за людину і стає менш обережною. Позитивно позначаються на клюванні вітри південного і західного напрямів.

Тут

Чим ближче до зими заготовлений опариш, тим довше він зберігається й з ним менше турбот. Тому до цієї справи приступати треба восени, у теплу погоду.

У магазині або на базарі закупити дві-три рибини вагою по 300-600 м кожна, обов'язково з головами. Риб витримувати в теплому місці протягом двох-трьох днів, загорнених у що-небудь (щоб не просохнули зябра). Потім винести риб до місця, де є в достатку сині мухи, підняти зяброві кришки й вставити сірники, щоб зябра були доступні мухам. Зробити навколо риб загородь (з каменів і т.п.), щоб їх не потягли кішки; собаки й залишити на 3-4 дня (у похмуру погоду- на 5-6 днів). Як правило, до цього часу в зябрах риби розвиваються личинки величиною 3-4 мм. Тепер кожну рибину загорнути в 5-6 шарів звичайного газетного паперу, не занадто щільно, але й без щілин, через які опарыш міг би вільно виповзти. Згортки ці треба залишити на місці ще на 3-5 днів (залежно від величини личинок і температури повітря). Поступово личинки залишають рибу й збираються між паперовими аркушами.

Досить акуратно розгорнути папір, щоб виявити на ній зовсім чистих опарышей, позбавлених гострого неприємного заходу. У верхніх шарах паперу звичайно скапливаются більші личинки, але в невеликій кількості. Основна маса їх зосереджує в середніх шарах. Відібраних личинок зсипати в скляний посуд (бутылочку) обов'язково з темними, досить товстими стінками й широким горлечком, потім пересипати піском, ошурками. Співвідношення приблизно таке: опарышей - 40%, заповнювача - весь обсяг, що залишився. Удома посуд з опарышем щільно закрити кришкою без яких-небудь отворів і обернути папером або шматком матерії.

Потім покласти в цілий поліетиленовий мішечок, що гарячими ножицями запаяти. Цей пакет на півгодини помістити в морозильну камеру, щоб знизити температуру опарыша до мінусової, після чого загорнути у вату або інший подібний матеріал і помістити в прохолодне місце, наприклад, у затемнений куточок на балконі. Все це робиться для того, щоб загальмувати життєві процеси в личинок.

При такому способі зберіганні опарыш може добре переносити морози до -30°С. Для повернення замерзлого опарыша до життя потрібно дотримувати одна важлива умова: у жодному разі не вносити його відразу в тепле приміщення, тому що після цього він швидко гине. Потрібно відтавати його поступово й тоді відхід буде досить незначним.

Напередодні риболовлі дістаєте посудину з личинками й відсипаєте потрібну кількість у маленьку бутылочку. Відправляючись на водойму, кладете бутылочку з личинками в кишеню, де опарыш поступово оживає.

Однак варто знати: не використаних на риболовлі личинок не можна змішувати із замороженими: вони можуть загинути й зіпсувати весь запас.

Джерело

Обов'язково на рибалку необхідно взяти із собою аптечку з ліками. У ній повинні бути засоби й препарати на всі випадки життя: протизапальні, для зняття болю й пухлини, від головного болю, серцеві.

Необхідний повний комплект для обробки ран: йод, перекис водню, бинти, серветки, джгут і еластичний бинт. Помнете що ваше здоров'я - це головне! Зовсім не зайвими будуть засобу від комарів. Насправді вони не вирішують повністю проблеми із цими ненаситними кровожерами, що дзижчать, однак на півгодини можуть позбавити вас від їхніх укусів. Майте через: комарі не люблять диму від багаття, так що заводите багаття побільше.

Джерело

До чого ж гарний смугастий окунь. Що цікаво, так це поклевки в нього вірні, надійні - упевнено й жадібно вистачає принаду й рідко зривається з гачка. Ловити окуня можна цілий рік (перерва під час нересту й у середині літа, коли наступає жару). Нереститься у водоймищах і у водоймах - з розпуском листів у берези, а в ріках - з початком спаду повіддя.

Рибалці варто шукати окуня в крайки очеретів і прибережних чагарників, уздовж брівок, на скатах підводних височин і островів, в обривів. Великі екземпляри риби тримаються на глибоких місцях - ямах, вирах, під обривами.

Окремі екземпляри окуня досягають ваги 3 і більше кг.

Окунь часто міняє місця перебування, нерідко «прогулюється» уздовж берега, дотримуючись зарослою травою або чагарником ділянок. У жаркий час іде на глибину, у коряжники.

З початком осіннього похолодання знову підходить до берегу. На початку зими, по перволедью, окунь гуляє по всій водоймі, і знайти його в цей час не становить особливої праці.

Окунь краще клює при вітрі, похолоданні, підвищенні атмосферного тиску. Кращий час клювання влітку й восени - ранній ранок. Найпоширеніша наживка для окуня - живий хробак, мотиль, п'явка, риб'ячий дріб'язок. Великих окунів ловлять на живця, дрібних жабенят.
Снасть для лову окуня навесні й на початку літа - поплавочная вудка. А от наприкінці серпня - початку вересня результативної буває лов спінінгом на невеликі обертові блешні білий або жовтий кольори, оснащені трійниками, замаскованими в пучку червоних вовняних ниток.

Останнім часом все більшу популярність у спінінгістів завойовують різного роду воблеры, твистеры.

Узимку окуня ловлять в основному на блешню з насадкою мотиля, реп'яха (реп'яхової моли). Блешнею треба обов'язково «грати», щоб спокусити рибу, змусити неї схопити принаду. Для цієї мети існує сторожок (кивок). Рибалка те плавно погойдує сторожком, то посмикує їм, змушуючи «ворушитися» мотиля на гачку блешні.
Окунь, як відомо, хижак, тому вистачає все, що рухається. Коли окунь вистачає мотиля, сторожок на вудці прогинається, і це - сигнал для підсікання.
На блешню з мотилем ловлять, як правило, дрібних і середніх окунів. На великих окунів полюють стрімким блеснением.

При лові окуня з льоду рибалки для приманювання умудряються опускати в лунку поруч із місцем лову так званий «телевізор» - скляну банку з живими мальками. Хижака залучає вид живих рибок, але схопити їх через скло він не може. А отут саме опускають блешню з мотилем. Роздратованій рибі нічого не залишається робити, як схопити цю наживку.

Щоб мальки в банки довше залишалися живими, у кришці банки необхідно зробити отвору. А щоб банка швидше поринала на дно й стійко там стояла, на її дно поміщають який-небудь вантаж - шматок свинцю, заліза.

Джерело

* Щоб вибрати доброякісну охолоджену рибу, натисніть на неї пальцем. Якщо не утвориться ямка або вона швидко зникає — риба свіжа. Якщо таку рибу кинути у воду — вона тоне.

* Якщо розпеченим ножем проштрикнути рибу і з’явиться неприємний запах — риба не свіжа.

* Свіжу рибу можна зберігати до двох діб, якщо після вилову її перекласти свіжою кропивою і покласти у прохолодне місце або ж загорнути її у серветку, попередньо змочену в соляний розчин.

* Неприємний запах мулу зникне, якщо рибу добре промити в солоній воді.

* Рибний бульйон висвітлюють яєчним білком, збитим із сіллю.

* Якщо уху варити з риб’ячих голів, попередньо потрібно видалити зябра, інакше юшка буде гіркою і мутною.

* Риба, відварена на сильному вогні, буде жорсткою, а бульйон — мутним.

* Щоб риба під час приготування не розвалювалася, попередньо посоліть її.

* Риба добре чиститься, якщо її злегка натерти оцтом і залишити на деякий час.

* Щоб полегшити чищення риби, облийте її окропом.

* Якщо у воду, в якій вариться риба, долити молока, то сильний запах риби зникне, а сама вона буде смачнішою.

* Щоб зменшити під час варіння сильний запах такої риби, як тріска, камбала, щука, сом тощо, додавайте в бульйон більше коріння петрушки, борошна, спецій, а також на 1 л води 0,5 скл. огіркового розсолу або 50 мл оцту.

* Невелика кількість тертого мускатного горіха, додана до олії, надасть смаженій рибі специфічного смаку й аромату.

* Перед обробкою риби дерев’яну дощечку варто протерти оцтом, тоді вона не тхнутиме рибою.

Джерело

Деякі риби на зиму зариваються у твань, де залишаються в стані повного заціпеніння. Китайці звернули увагу на цей факт і на підставі його побудували досить дотепний спосіб збереження риби.

Вони беруть тільки що пійману рибу й, поки вона ще жива, загортають її в кому сирої глини, що потім відносять у льодовик, де й тримають на льоді. Через при, чотири й навіть десять місяців розгортають глину, опускають рибу у свіжу воду й риба оживає. У деяких багатих китайців зберігаються в такий спосіб у льодовиках сотні живих риб.

Джерело

Виїжджаючи на рибалку, ознайомтеся перш за все з правилами рибальства. У кожному місці вони мають відмітні особливості.

Вибираючи місце для лову, дослідіть підходи до водоймищ, виміряйте глибину на наперед вибраних ділянках. Одним з показників глибини на водоймищі служить рослинність. На глибині до 2 метрів добре ростуть стрілолист, очерет, хвощі, осока, зелені нитчасті водорості; біле латаття і кубушки - характерні ознаки глибини до 3 метрів; уруть, елодея, роголист ростуть на глибинах до 4 метрів.

Прагніть вибрати місце, захищене від вітру. З підвітряної сторони клює краще, оскільки з віток дерев летять у воду всілякі комашки і личинки. Пам’ятайте також, що дрібна озерна риба прагне уникати чагарників уруті, роголисту, тримається серед латаття і рдестів.

Риба не переносить запаху нікотину. Тому треба вимити руки перед початком рибалки. Інакше Ви ризикуєте бути менш удачливі, ніж ваш некурящий напарник.

Будьте особливо обережними при лові з обривистих берегів. Вони можуть обрушитися, і ви запросто опинитеся у воді, розполохавши рибу і зіпсувавши собі настрій.

Для зберігання риби використовуйте садок. Накрийте або заховайте його від попадання прямих сонячних променів.

За відсутності садка складете рибу просто в траву. У жодному випадку не мийте, бо це видалить слиз, що оберігає рибу від висихання.

Тут