Рибалка-UA

Я не є любителем класичної зимової риболовлі з-під льоду. Не знаю, чому смикання малька не приносить мені особливого задоволення. Чесно кажучи, мені шкода дрібної риби. Я не розумію навіщо тягати окунців розміром із сірник, якщо можна дати їм трохи підрости. А влітку на спінінг чи вудочку спіймати справжнього горбача. А ще як згадати тонкі жилки-павутинки, закоцюблі пальці, якими потрібно не тільки мотиля наживляти, а час від часу перев’язувати мормишки – не для мене це все. Інша справа – зимова риболовля по відкритій воді.

Невеликі річки Західної України переважно не замерзають протягом усієї зими. Пройтися з поплавчанкою по перекатах, поджигувати судака чи посидіти над фідером – що може бути краще, особливо, коли по берегах ріки лежить сніг.

Нарешті, приїхали… Дністер зустрів нас прохолодним вітерцем, снігом і льодовими закраїнами. Такого ми не чекали. П’ятиметрова поплавчанка мене врятує. Після кількох хвилин роздумів вирішую, що потрібно хоч спробувати. Невже даремно більше 100 км їхали. Пробую стати на лід та він від найменшого опору ламається. Що ж робити? Закидаю оснастку з поплавком подалі – пробую ловити в проводку, та поплавець швидко затягує під гострі краї льоду. Я швидко вимотую снасть, але гачок чіпляється за край і лишається на кризі.

В цей час Ігор - мій друг і великий експериментатор, не поспішаючи, витягнув із чохла семиметрове вудлище з невеликими кільцями і малою інерційною котушкою. Приладнав довгий боковий кивок і на кінці жилки прив’язав невелику мормишку-крапельку, яку наживив удома мотилями.  Опустив мормишку у воду. Благо, що довге вудлище якраз діставало до води і почав неспішно грати мормишкою. За кілька хвилин кивок зігнувся й затремтів. З води , мов стріла, вилетів досить пристойний головень. У мене настрій  упав до мінусової позначки. Я мовчки почвалав до машини попити кави, зігрітися й заспокоїтися. У голові лунала думка: “Скільки перлися і даремно, хоча чому даремно – прекрасна зимова природа, ліси вкриті снігом і тиша, яку тільки переривав шум води. Не все так погано в цьому світі, скоро настане весна, а за нею літо”. У цей час приятель підійшов до мене, витягнув із чохла друге вудлище і вручив його мені зі словами:

-    На, спробуй!
-    Чого ж ти мені раніше його не дав? – запитав я його.
-    Та так, хотів сам спочатку спробувати, добре, що закраїни невеликі – можна дістати до води.

  У мою власність перейшла невелика коробка з мормишками. Я швидко розклав вудлище – це було шестиметрове легке Trabucco, до якого були приладнані невеликі мініатюрні кільця. Також увагу привертав досить швидкий лад палки, вона практично не гнулася й справляла досить приємне враження. Обладнавши вудлище кивком і котушкою, прив’язавши вольфрамову мормишку, попрямував за трофеями. У новій для мене снасті виявилося кілька позитивних моментів. По-перше, зачепив мормишку певного розміру й ваги ловити можна практично на будь-якій течії, опускаючи вольфрамову “крапельку” під будь-який камінець чи корчик у воді, при чому клювання відбувалося відразу. По-друге, клювання риби в основному досить різне  й несподіване. Опускаєш мормишку у воду, як кивок відразу згинається й тріпоче. Кількасекундне виважування, під час якого потрібно зробити все, щоб риба не сховалася під лід, тоді прощай і мормишка і риба. По-третє, можливість ловити в той час, коли з’являються перші льодові закраїни. За цей короткий зимовий день я зловив 5 крупних головнів, зо 2 десятки уклійки, плотви, підлящиків і півдюжини окунів. Варто звернути увагу, що риба найкраще ловилася біля якихось заливчиків. На швидкій течії клювала уклійка. При такому способі ловлі краще використовувати вольфрамові мормишки, які при досить малому розмірі мають більшу вагу порівняно зі свинцевими і краще підходять для ловлі на течії. Кращі кольори – бронзовий, тьмяно-срібний, чорний-матовий, зелений, червоний.

Форми мормишок для зимової рибалки

Крапелька, уралка, дробинки працювали дещо гірше. Наживка в основному мотиль. Друг узагалі почав ловити на безмотильні мормишки, чіпляючи на гачки кольорові нитки, відрізки кембриків і бісер – для мене це поки-що вищий пілотаж.

Волосінь (“лєска”) для зимової рибалки

Кращими варіантами будуть Platon, Crystal Mikado T-Rex і відкриття минулого сезону Salmo Mi-Tech ICE перерізом 0,12-0,14 мм. Товстих практично не використовуємо. Боковий кивок робиться із пружної сталі. На кінці чіпляється лакована пінопластова кулька діаметром 0,5-1 см пофарбована в чорний, червоний, білий кольори. Таке поєднання дасть змогу побачити клювання при будь-якій погоді й освітленні.

Я не є прихильником літньої мормишки, але при певних умовах вона просто необхідна, повірте мені.

Січень 2006 року. Початок місяця виявився досить теплим. Протягом кількох днів стояла плюсова температура. П’ятого числа таки вирішив поїхати на Дністер ловити на джиг судака. Не знаю, чому я вибрав цю снасть, можливо просто настрій був спінінговий, хотілося покидати твістер і зловити хоча б щось.

Із шафи була витягнута коробка із силіконом. За осінь колекція приманок зменшилася майже на половину – результат освоєння однієї захаращеної ями. Перекладаю твістери й віброхвости в меншу коробку.

Дністер. Ранок виявився туманним, температура повітря +3- +5оС. це вселяло оптимізм. Зупиняюся на неглибокій ямі, де спостерігається різкий перепад глибини з півтора метри на три. Перший закид – ступінчаста проводка. Прочісую дно, запам’ятовую ямки і навали каменів на дні. Десь на третьому закиді в 10 м від берега кінчик вудлища затремтів. Спочатку я подумав, що головка приманки б’ється об кам’яне дно. Та ні, поштовхи продовжуються. Знову підсікання. Щось тріпоче на гачку. Витягую кілограмового судачка – оце вже краще. Опускаю рибину в садок, знову закид, клювання. На цей раз судачок попався набагато менший від попереднього. випускаю його назад у воду, хай підростає. Через півгодини ще один ікластий на кіло – риболовля вдалася.

Біля мене зупинився рибалка. Ловив він головеня на печінку. Та щось справи у нього не дуже добре йшли.

Варто сказати, що цього дня рибалок на водоймі було безліч. І не дивно. Роботи в селі немає. От і виходять на воду всі, кому тільки не ліньки. Не люблю я ловити в цей час. Кожен заглядає з-за спини, намагаючись вивідати на що ти ловиш. Які тут можуть бути таємниці: підберу нормальну джиг-голівку, оснащую її віброхвостом, прощупую дно, а там усе піде, як по маслу. Після піймання риби біля тебе збирається цілий натовп і кожен хоче поближче закинути до того місця, де щойно було успішне клювання.

Судака піймати в цей час особливе задоволення. Може клюнути і щучка, окунець чи головень. Судак найкраще ловиться там, де є різні перепади дна, біля затоплених острівців. Також я помітив таку закономірність, що судак непогано ловиться в тих місцях, де влітку ловиться короп і там, де багато верхоплавки. Якщо знайдете таке місце. Без улову не залишитеся. У цей час краще ловити на силікон природних кольорів: чорний, світло-сріблястий, зелений, а також кислотно-зелений. Особливо непогано судак ловиться у відлигу на джиг або балансири з-під льоду. Правда, такі періоди мають свої недоліки. Досить теплий період спостерігався на початку 2005 р. У цей час деякі “специ”, м’яко кажучи, ловили по 20-30 кг риби (в основному судака), що призводить до швидкого вичерпування і так невеликих запасів Дністра. У сезоні весна-осінь 2005 р. я зловив трохи більше 10 судаків на цих ямах в основному по 500-700 гр.

Я продовжував закидати світло-сріблястий Mann’s, та він не давав особливого результату. Вирішив поставити Relax Kopyto чорний зі сріблястими вкрапленнями і червоною голівкою. Закинув його метрів на 60. Почав проводку. Я ясно відчував, як голівка йде по дні і раптом зачіп, точніше це спочатку я подумав про зачіп, та коли жилку потягло вбік, я тоді остаточно прокинувся й почав виважування. Це все сталося так несподівано. Рибина з великим зусиллям ішла до берега, не смикалася, я навіть подумав, що підчепив корч. Лиш ближче до берега почалися ривки і блиснула бронзова луска. “Короп”, - почулося за спиною. Я запитав чи у когось є підсак. Його, як завжди, ні у кого не виявилося. Виходу в мене нема. Підходжу до води, згинаюся, щоб узяти коропа за зябра чи принаймні хоч за щось схопити. Він щосили смикнувся, віброхвіст із розігнутим гачком вилетів із пащі риби. Мені перед очима поплив увесь світ. Такий шанс утратив. Згадався продавець, який довго рекламував джиг-голівку з гачками якоїсь нової модної фірми. Одразу підійшли рибалки.

-    Це ще нічого, - обізвався місцевий рибалка (дідусь років сімдесяти) – минулого тижня й хлопця з Коломиї щось вкрало спінінг. Тільки відійшов чолов’яга від вудок, як дивиться спінінг злетів із підставки, проплив ще метрів десять і поминай як звали. Короп-чортяка і взимку покльовує, гарний кабанчик зійшов у тебе кілограм на 7-8, та ти не переживай, ще візьмеш свого.

І таки взяв, але аж у серпні цього ж року і на цій же ямі піймав чималого коропця на 7,5 кг. Тож не розчаровуйтеся невдачами, рано чи пізно і хороші улови бувають.

У Новому році бажаю успіхів, рибальської фортуни й удачі. Побільше успішних виїздів на риболовлю. Бережіть природу.

Джерело